В суботу, 9 вересня, в Южненській ОТГ оголошено День жалоби. Громада провела в останню путь ще одного свого мужнього Захисника, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого батальйону військової частини А0666, солдата ЗСУ Максима Вадимовича Паріляка (1999 року народження), який віддав за Батьківщину і кожного з нас найцінніше – своє життя. Він став 29-м військовслужбовцем нашої громади, який загинув в російсько-українській війни. Максиму було всього 23 роки… Він був призваний на військову службу по мобілізації та пішов на захист України в перші дні повномасштабної війни – 26 лютого 2022-го, був жителем села Сичавка. Його серце перестало битися 29 грудня минулого року, він загинув біля населеного пункту Озарянівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання.
Віддати шану Герою прийшли його сім’я, родичі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі жителі нашої громади. Прощання з Воїном відбулось біля пам’ятника Захисникам Вітчизни на площі Перемоги. Заледве стоячи на ногах, бабуся Максима припала до труни, а матері Героя, чиї сльози на очах не всихають, було передано пам’ятну грамоту від імені Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного на знак глибокої вдячності за жертовне служіння її сина у лавах Збройних Сил України.
З прощальним словом звернулась заступниця Южненського міського голови Олена Баранецька: «Вкотре наша громада в скорботі, вкотре країна втрачає своїх найкращих дітей. Ми дуже б хотіли пишатися досягненнями цих молодих людей, хотіли б, аби вони жили, працювали на благо нашої держави, але, на жаль, сьогодні ми вимушені прощатися з ними. Дякуємо Максиму за подвиг! Ніхто з нас ніколи не має права забути цих Героїв, ми повинні щосекунди дякувати їм за те, що маємо змогу прокидатися зранку. Ми дякуємо батькам, родині, для них це непоправна втрата… Але втрачає і кожен з нас, втрачає друзів, кумів, братів. Допомагаймо ЗСУ, дякуємо нашим Героям і завжди пам’ятаймо про їхній героїзм! Слава Україні!».
Пам’ять Максима Паріляка присутні вшанували хвилиною мовчання. Після чого священнослужителі декількох храмів громади (Южного, Сичавки і Кошар) провели панахиду за загиблим. Жителі ОТГ проводжали в останню путь свого Захисника, стоячи на колінах.
