В Южному попрощалися з останнім ветераном-портовиком Михайлом Ємельяновим (фото)

В останній день січня громада Южного попрощалась з останнім портовиком, який був ветераном Другої світової війни, військово-морського флоту, Чорноморського морського пароплавства та порту Південний – Михайлом Федоровичем Ємельяновим, 1926 року народження. 2 січня він відзначив своє 98-річчя. Провести в останню путь легендарну постать нашого міста прийшли його сім’я, представники Южненської ради ветеранів, ДП «МТП «Південий», міської влади, депутати, старшокласники та вчителі Ліцею №2, де Михайло Федорович був почесним гостем на щорічному заході, присвяченому висадці Григорівського десанту. Церемонія прощання відбулась зранку 31 січня на подвір’ї Свято-Введенського храму. З прощальним словом виступили секретарка Южненської міськради Оксана Воротнікова, голова профкому порту Південний Сергій Маслов, очільник ради ветеранів Южного Віктор Марковський, вчителька Ліцею №2 Раїса Артюшевська.

Сергій Маслов: «На початку 90-х років в нас в порту кількість ветеранів, учасників бойових дій Другої світової війни, складала близько сотні. За участі наших ветеранів ми організовували низку заходів, зокрема на річницю висадки Григорівського десанту, на день визволення Одеси, на 9 травня. Сьогодні ми прощаємося с останнім нашим ветераном. Дуже прикро, що нас покинула ціла епоха… Михайло Федорович був взірцем, професіоналом своєї справи, дуже талановитою людиною, справжній Герой, з феноменальною пам’яттю та творчими здібностями. Ми та наші нащадки повинні пам’ятати таких людей, як він. Михайло Федорович нас підвів, ми ж домовлялися на його сторіччя організувати масштабне свято, на жаль, Бог вирішив забрати його зараз».

Раїса Артюшевська: «Я прийшла попрощатися з Михайлом Федоровичем не одна, зі мною учні 11 класу, на жаль, тільки цей клас зміг покинути навчальний процес, хоча просилися прийти всі наші діти, бо Михайло Федорович був з нами (шкільною спільнотою) 37 років. З 1987 року, коли відкрилися двері нашого навчального закладу, він став почесним другом нашої школи. В нашому Ліцеї є багаторічна традиція відзначати День висадки Григорівського десанту і Михайло Федорович брав активну участь в цьому заході, він приходив до нас кожного року. Ось наш учень Кирило Гришко вів його, як ми тоді й подумати не могли, вже на останню зустріч в школу… Михайло Федорович в той день на прощання нас попросив зробити якомога більше фотографій і сказав: «Ну що, наступного року побачимось!». На жаль, не виконав своєї обіцянки, не дожив… Настільки він був позитивний, гостинний, доброзичливий. Не було ні разу, щоб ми прийшли з дітьми в гості, і він не пригостив чаєм, не прочитав нам свої вірші, не посадив цих дітей біля свого столу. Це була бездоганна людина! Ми безмежно вдячні йому за все!»

Михайло Федорович Ємельянов народився в 1926 року в селі Арестка Старомар’їнського району на середньому Поволжі в Ульяновській області. У 1943 році після закінчення школи він уже був головою учнівського комітету, комсоргом школи, редактором громадської газети. Навчатися далі не дала війна. Михайло Федорович був покликаний служити до Чорноморського військово-морського флоту. Так він опинився у школі зв’язку, де навчався на радіооператора. Після них на початку березня 1944 року його зарахували до особливої групи зв’язку Чорноморського флоту, яка була надана 3-му Українському фронту для зв’язку Чорноморського флоту зі штабом 3-ї армії. На своєму бойовому шляху Михайло Ємельянов був одним із безпосередніх учасників визволення міста Миколаїв. За участь у військовій операції у складі особливої групи зв’язку він був нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Перемога Михайла Федоровича застала в Одесі, там він зустрів своє велике кохання —Майю Костянтинівну Седюк, з якою вони прожили разом в шлюбі 57 років.

У післявоєнні роки він продовжив службу в Одесі на базі Чорноморського військово-морського флоту, а 1952 року — Михайла Федоровича направили на річні курси політпрацівників до Севастополя. Через 11 років після закінчення середньої школи Михайло Федорович здійснив свою давню мрію про вищу освіту. 1954 року вступив до Всесоюзного юридичного заочного інституту, а 1959-го його успішно закінчив. 1969 року демобілізувався з флоту, пішов у відставку і прийшов працювати до Чорноморського морського пароплавства першим помічником капітана.

Михайло Федорович понад 20 років працював у Чорноморському морському пароплавстві. Виростив разом із дружиною двох синів. 1983 року переїхав жити в Южне. А після виходу на пенсію влаштувався на роботу в порт «Південний». Михайло Федорович був дуже творчою людиною, полюбляв писати вірші, співати пісні романси та фронтові пісні, грав на струнних інструментах. Протягом 12 років Михайло Федорович був одним із найактивніших учасників Южненської ради ветеранів.

В матеріалі використані біографічні дані М.Ємельянова з сайту novosti-yuzhnyy.