Міністр фінансів Сергій Марченко розказав, що під час підготовки державного бюджету на 2023 рік у нього не заклали гроші на проведення чергових виборів до Верховної Ради. Це пов’язано із тим, що базовий прогноз передбачає збереження воєнного стану, сказав він в інтерв’ю Суспільному.

“Ми не можемо закладати кошти на вибори, бо в нас базовий допуск при підготовці бюджету: воєнний стан буде протягом 2023 року. Коли воєнний стан, не можна проводити вибори. Як тільки він завершується, у нас є норма, яка дозволяє розпочати процес змін до бюджету і знайти ресурси для проведення виборів”, – пояснив він.

Чергові парламентські вибори за Конституцією України повинні відбутися останньої неділі жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, тобто 29 жовтня 2023 року.

Кабінет міністрів 13 вересня затвердив проєкт бюджету на 2023 рік. Через російське повномасштабне вторгнення майже половина суми піде на оборону та безпеку країни, щомісячний дефіцит бюджету складає понад 3 млрд доларів, середня зарплата — 18,5 тисяч гривень, інфляція може сягнути 30%, а курс долара буде коливатися в районі 42 гривень. Детальніше про бюджет на наступний рік розповів міністр фінансів Сергій Марченко.

Які новації цього бюджету?

Ми не передбачаємо зростання доходів, тому до планових показників 2022 року у нас включене падіння по доходах 64 млрд. Враховуючи, що наші потреби з нашими можливостями мають знаходити конект, то видатки, які складуть 2 трлн 268,5 мільярдів, ми також скоротили порівняно з цим роком на 273 млрд, крім сектору безпеки і оборони.

Цей бюджет не передбачає компромісів. Військовий бюджет, соціальний бюджет забезпечуємо, а всі інші міністерства і відомства почекають, коли війна закінчиться. Ми у цьому році скоротили поточні зарплатні видатки на 10% і в наступному році ще додатково 10% буде скорочено. По апарату управління, по держслужбовцях скорочення складе додатково 11,6 млрд гривень. Це передбачає оптимізацію апаратів, звільнення людей. У воєнний час оптимізація — це те, що може бути. Що ще важливо було в цьому бюджеті? Пенсійний і соціальний захист.

На малозабезпечені сім’ї передбачено, на ВПО. Тобто, всі соціальні речі, пов’язані з війною, забезпечені. Блок ветеранів війни також посилено. Передбачаються і загиблим виплати, і в Український ветеранський фонд, і на психологічну реабілітацію, і на житло учасникам бойових дій.

По освіті ми передбачили видатки на облаштування бомбосховищ і створення безпечних умов для учнів та вчителів. Також відновили видатки на шкільні автобуси. Треба робити видатки на опорні школи й максимально облаштовувати всім необхідним.

Медицина. Тут також основний фокус на реабілітації, психологічній підтримці, реімбурсації ліків, закупівлі медичних засобів, які пов’язані з відновленням втрачених кінцівок. Такі речі максимально забезпечені, хоча бюджети цих відомств були досить заморожені на певному рівні. Але це не будуть великі видатки на заробітні плати, ми зараз не можемо собі цього дозволити. Якщо брати у відсотках до ВВП, то це буде 17,8%, при тому, що ВВП суттєво виросте. У наступному році планується, що воно складатиме 6,4 трлн грн.

У частині відновлення передбачений фонд ліквідації наслідків збройної агресії — 19 млрд. У резервному фонді передбачено 17,3 млрд. На підтримку кредитування через фонд розвитку підприємництва — 16 млрд. Надання гарантій бізнесу — 1 млрд 370 млн. Місцеві бюджети також отримають суттєвий ресурс — 94,4 млрд грн. Додаткова дотація на компенсацію втрат місцевих бюджетів у зв’язку з агресією — 24 млрд грн.

Хто ж за це все заплатить? У наступному році дефіцит бюджету буде складати 38 млрд доларів США. Це приблизно 3-3,5 млрд доларів щомісяця. Є багато питань, яким чином ми будемо фінансувати дефіцит. Але нам важливо зараз показати його партнерам, МВФ, Світовому банку, щоб вони сказали: “Окей, ми верифікуємо, ми бачимо, що це дійсно перевірені цифри”. Цей дефіцит значно менший, ніж цього року, бо цього року наш військовий дефіцит — 5 млрд доларів США на місяць.

Яка у вас комунікація з Нацбанком з приводу емісії гривні?

Тут все просто, тому що міжнародна кредитна грантова допомога не може спрямовуватися на підтримку нашої військової кампанії. Тобто сектор безпеки і оборони ми маємо фінансувати з власних податків. Щомісячна потреба на сектор безпеки і оборони — 130 млрд грн. Останні місяці наші податкові надходження були на 90 млрд. Тобто, ми не покриваємо військову потребу коштом податків. Тому єдиний спосіб її закриття — внутрішні джерела запозичень або запозичення в Нацбанку України.

Інших альтернатив не існує, Нацбанк про це знає, тому вони розуміють, що різницю між потребами на сектор безпеки і оборони і нашими податками вони мають компенсувати або перекрити. У середньому виходить на 30 млрд щомісяця. Вважається що це не той рівень, яким можна вплинути на інфляцію. І вони з цим погоджуються. І резерви зберегти, й інфляцію, і курс утримати.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль говорив, що найближчим часом почнеться перегляд законодавства з приводу пенсій. Чи розглядаєте ви у бюджеті імовірність, що у 2023 році це буде втілено? У 2023-му це неможливо. Це потребуватиме додаткових ресурсів, і ми це, на жаль, собі дозволити не можемо. Дійсно, до війни це планувалося. 2023-й мав стати роком запровадження накопичувальної системи. Але я не бачу проблеми, що це питання буде відкладене на мирний час.

А індексація закладалася?

Передбачаються кошти на індексацію пенсій. Я не готовий сказати ритмічність, як це буде здійснюватися, — рішення буде прийматися у лютому-березні наступного року.

Мінімальна зарплата не переглядалася?

А коштом чого? Бюджет має інші пріоритети і він недофінансований. 38 млрд доларів США дефіцит — це 20% ВВП. Такого дефіциту ми не можемо собі дозволити. І відповідним чином індексація неможлива. Або ми вибираємо перемогу у війні і макростабільність, або вибираємо ризики девальвації, інфляції і все інше.

Ви з Національним банком працюєте, щоб якось скорочувати інфляцію?

Це питання лише Нацбанку. Це їхня зона відповідальності. Хоча, скорочуючи видатки на 272 млрд грн, ми суттєво допомагаємо Нацбанку у частині утримання цінової стабільності. Ми не індексуємо основні соціальні стандарти, і вони залишатимуться на рівні грудня 2022 року. У грудні ми передбачаємо підвищення мінімальної зарплати до 6700 грн, і, починаючи з цього року, вона буде на такому рівні.

Курс долара теж?

Курс долара вважається прогнозним. Багато що може змінитися. Але середньорічний курс — 42 гривні за долар — досить об’єктивний, якщо у нас не буде інших шоків.

За якого сценарію курс може перетнути позначку в 50 грн за долар?

Якщо ми відвойовуємо території, то у нас навпаки сценарії позитивні. Негативні — це коли у нас заблоковані порти, ми нічого не можемо експортувати, втрачаємо інфраструктуру і так далі. Якщо ми поступово йдемо до перемоги, не бачу ризиків, що буде суттєва девальвація гривні. Це при тому, що ми маємо забезпечити зовнішні джерела фінансування бюджету. Я хочу, щоб ви зрозуміли — дефіцит у такому обсязі складно профінансувати. Це колосальна праця людей, які до цього залучені.

Чи закладені в бюджет кошти від продажу активів колаборантів, російських бізнесменів, чиновників?

Ми створили фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Частково він може бути наповнений за рахунок коштів, що можуть бути заарештовані, вилучені. У наступному році цей фонд також має бути створений.

У ньому вже є кошти?

Немає, закон ще не прийнятий. Треба прописати механізм залучення коштів до бюджету.