В Україні добігає кінця процес розробки бюджету на 2024-й. Мінфін уже визначив, якими будуть макроекономічні показники, а також соціальні стандарти наступного року. Головна проблема – глибокий дефіцит, який можна покрити лише завдяки міжнародній підтримці, і гарантій такої підтримки на цей момент немає.
Яким буде бюджет: ВВП, інфляція та зарплати
В Україні проживають 34,5 млн осіб, зазначають у Мінфіні. Порахувати бюджет без розуміння кількості населення практично неможливо. Від кількості населення можна розрахувати витрати на соціальну сферу, медицину, освіту, навантаження на інфраструктуру, обсяги отриманих податків тощо. Однак отримати точні цифри до кінця повномасштабної війни вкрай складно. Для цього потрібно провести перепис населення. Протягом трьох років очікують на зростання ВВП у розмірі 5-7,5%. Так, наступного року, як очікують у відомстві, валовий внутрішній продукт збільшиться на 5%, 2025-го – на 7%, 2026-го – ще на 7,5%. Це не дозволить наблизитися до рівня ВВП, який був 2021-го, до початку повномасштабної війни.
Як зростатимуть ціни:
інфляція 2024-го – 10,8%
2025-го – 7%
2026-го – 5,8%
Зростатимуть також і зарплати. У середньому зарплата наступного року, згідно з розрахунками Мінфіну, становитиме 21 852 грн, 2025-го – 25 645 грн, 2026-го – 29 625 грн. Збільшиться також мінімалка. Наступного року її підвищать у січні з 6700 до 7100 грн та у липні – до 8000 грн. У 2025 році мінімалка дорівнюватиме 8370 грн, а 2026-го – 8956 грн. Переглянуть також і прожитковий мінімум. А до нього прив’язані аліменти, пенсії, низка виплат, субсидії тощо. Наприклад, мінімальна пенсія збільшиться:
2024-го з 2093 до 2361 грн;
2025-го – до 2573 грн;
2026-го – до 2774 грн.
Людмила Черенько, економістка, експертка з питань соціальної економіки та старша наукова співробітниця Інституту демографії та соцдосліджень при НАН України розповідає, що, зважаючи на документ, на перше півріччя 2024-го уряд фактично планує заморозити ситуацію, яка є зараз. Однак у липні наступного року очікується значне зростання доходів.
“Зараз вже добігає кінця процес розробки державного бюджету, і очевидно, що на перше півріччя 2024-го планують ретранслювати ту ситуацію, яка є зараз”, – пояснила вона.
Що буде із соціальними виплатами
Пенсії. Разом із зростанням мінімальної пенсії через підвищення прожиткового мінімуму також збільшиться гарантована виплата для тих українських пенсіонерів, які виконали вимоги щодо стажу та досягли 65-річчя. За законом вони мають отримувати не менше:
2680 грн – 2023-го;
2840 грн – з січня до липня 2024-го;
3200 грн – з липня 2024-го до січня 2025-го;
3348 грн – 2025-го;
3582 грн – 2026-го.
Аліменти. Мінімальний розмір аліментів в Україні має бути не меншим за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Мінфін планує підвищення прожиткового мінімуму на три роки наперед. В результаті розмір аліментів зміниться.
Для дітей віком до 6 років:
2024-го – 2563 грн;
2025-го – 2794 грн;
2026-го – 3012 грн.
Для дітей віком від 6 до 18 років:
2024-го – 3196 грн;
2025-го – 3484 грн;
2026-го – 3756 грн.
Податки В Україні від розміру соціальних стандартів насамперед залежать податки для фізосіб-підприємців (“ФОПів”). Так, внаслідок підвищення мінімальної зарплати єдиний соціальний внесок зміниться так:
1562 грн – з січня по липень 2024-го;
1760 грн – з липня 2024-го до січня 2025-го;
1841 грн – 2025-го;
1970 грн – 2026-го.
Від прожиткового мінімуму для працездатного залежить податок для ФОПів, які перебувають на першій групі оподаткування. Це 10% від прожиткового мінімуму. Так, розмір податку становитиме:
2024-го – 302,8 грн;
2025-го – 330,1 грн;
2026-го – 355,8 грн.
Суперечки навколо військового ПДФО
Міністерство фінансів під час розробки проєкту бюджету на 2024-й зіткнулось із дефіцитом коштів. Грошей на фінансування всіх витрат за умов повномасштабної війни критично не вистачає. Збройні сили згідно із законом можна забезпечувати лише коштами платників податків (використовувати міжнародні кредити та гранти заборонено).
Мінфін має декілька ідей. Наприклад, вони можуть отримати додатково десятки мільярдів гривень, якщо заберуть із місцевих бюджетів податки на доходи фізосіб (ПДФО), які вони одержують від військових. Місцева влада витрачає отримані податки і на військових, розповідає командир взводу БПЛА у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка ЗСУ Андрій Серган. За його словами, домовитись із місцевою владою комбригу нескладно. А якщо місцева влада не хоче допомагати Збройним силам, то можна поміняти пункт постійної дислокації, тоді податки отримуватиме інша територіальна громада.
Мінфін хоче отримати вказані кошти для того, щоб централізовано фінансувати ЗСУ та скоротити дефіцит бюджету. Ще один варіант – девальвація гривні до рівня 41 грн за долар. Це дозволило б у гривневому еквіваленті збільшити допомогу, яка надходить від міжнародних партнерів, збільшити розміри митних надходжень (сплачуються у валюті). Така ідея не подобається Нацбанку. Вони спрямовані на поступове скорочення рівня інфляції та намагаються утримати курс долара у порівняно стабільному діапазоні.
Бюджет країни, що воює
Сергій Марченко в ефірі телемарафону вже заявив, що зараз спрогнозувати наповнення бюджету на 2024 рік вкрай складно. Гарантій від міжнародних партнерів немає (як і минулого року), причому власних податкових надходжень не вистачає навіть на те, щоб повністю забезпечити військових. У цій ситуації критично важливо, щоб українці справно сплачували податки, а економіка розвивалася. На оборону та безпеку необхідно знайти 1,6 трлн грн цього року, не буде меншим і бюджет наступного року. І хоча військові й потребують збільшення бюджету, навіть ту суму, яка є зараз, вдається виплачувати з великими труднощами.
Джерело: obozrevatel.