Масляна 2023: коли розпочинається та скільки триває, цікаві традиції свята

Масляна не має фіксованої дати відзначення, оскільки свято залежить від дати святкування Великодня. Щоб розрахувати дату, потрібно відняти від дати Великодня 56 днів: це 48 днів Великого посту і тиждень безпосередньо Масляної. Цьогоріч Масляна триватиме з 20 по 26 лютого й завершиться напередодні Великоднього посту. Як відзначили свято в Южному в 2021 та 2020 роках нагадуємо в наших матеріалах за посиланнями:

https://www.yuzhny.info/yuzhniy-vestnik/chronika/lakomilis-blinami-i-sozhgli-chuchelo-zimy-v-juzhnom-otmetili-maslenicu-foto-video/
https://www.yuzhny.info/yuzhniy-vestnik/chronika/v-juzhnom-otmetili-maslenicu-bliny-zabavy-i-sgorevshee-chuchelo-foto/

Як з’явилося свято Масляна

Перша згадка про свято “Масляна” датується IV століттям нашої ери. Свято активно відзначали не лише в період язичництва, а й після прийняття християнства у 988 році. Слов’яни не відмовилися повністю від давніх традицій свята, а поєднали їх із християнством й наповнили новими звичаями. Тож первісне сакральне значення свята перетворилося просто на тиждень смакот та веселощів. У наш час Масляний тиждень став останнім етапом підготовки до Великого посту. За цей час віряни мають пробачити своїх ближніх й примиритися з ними.

Традиції Масляного тижня по днях

Понеділок – “Зустріч”.

У цей день заведено запрошувати до себе додому гостей. На столі мають бути смаколики, зокрема, вареники із сиром та сирні запіканки. Також саме в понеділок закінчувалися останні приготування площ до святкування. Господині випікали перший млинець й віддавали його бідним, щоб згадали душі покійних родичів.

Вівторок – “Загравання”.

В давнину у цей день влаштовували так звані оглядини. Неодружена молодь збиралася, щоб поспілкуватися, покататися на санях та придивитися один до одного. Під час таких веселощів можна було знайти собі пару.

Середа – “Ласунка”.

У середині Масляного тижня було заведено зятям ходити в гості до своїх тещ. Теща у цей день була ласкавою до зятя й готувала йому страву під назвою “тещин млинець”. Вважалося, що чим добріша буде теща до зятя, тим кращі будуть стосунки її дочки з новою родиною, а щоб сім’я жила в злагоді та мирі, зять обов’язково мав зробити тещі комплімент.

Четвер – “Розгуляй”.

З цього дня всі робочі справи вдома припинялися і Масляна переходила від сімейного свята до загального. Люди виходили на площу, щоб повеселитися, вони співали, танцювали й грали в різні ігри. А от працювати було суворо заборонено.

П’ятниця – “Теща на млинці”.

У цей день зять кликав тещу до себе в гості, щоб пригостити її різними смаколиками. Це допомагало налагодити сімейні стосунки. За традицією ласощі до приходу матері пекла її дочка – дружина зятя. Теща приходила не сама, а брала із собою подруг, щоб похвалитися перед ними, за якого доброго чоловіка видала свою доньку.

Субота – “Посиденьки зовиці”.

У суботу молоді невісти запрошували в гості зовиць – родичок та сестер чоловіка. Дівчата збиралися, щоб провести час разом, поспілкуватися та поїсти млинців.

Неділя – “Прощена неділя або проводи”.

Напередодні Великого посту люди намагалися попросити пробачення у всіх, кого могли образити, й відповідали один одному: “Бог простить і я прощаю”. Також йшли до церкви, щоб помолитися й сповідатися за свої гріхи. Прощена неділя – це останній день, коли можна вживати продукти тваринного походження. Тому господині готують млинці з начинками на власний смак. Наприклад, це можуть бути, солодкі налисники з маком чи сиром, або солоні – з грибами та м’ясом.

Джерело: “24 канал”.