Кабінет міністрів оприлюднив новий порядок бронювання військовозобов’язаних, що передбачає відстрочку від мобілізації для 50% і більше держслужбовців та працівників важливих для країни підприємств. Про це свідчить постанова Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року. З одного боку, уряд більш чітко виписав процедуру та критерії для отримання броні, з іншого – як і раніше, цією можливістю зможуть скористатися переважно великі підприємства.
Перша ключова зміна – тепер подаватися на бронювання співробітників можуть не лише державні структури та підприємства, що виробляють товари для ЗСУ або виконують «мобілізаційні завдання» (тобто так чи інакше працюють на підтримку сектору оборони), а й компанії, що отримали статус «критично важливих для економіки».
По-друге, визначено конкретний відсоток працівників, яких можна бронювати – 50% від кількості військовозобовʼязаних, а не 40%, як раніше. Кабмін допускає і більш високий відсоток, але лише «у разі обґрунтованої потреби». Важливе доповнення, якого не було раніше: топкерівники підприємств чи держструктур підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
По-третє, зазначено конкретні терміни бронювання – шість місяців. Раніше у постанові містилося менш чітке формулювання «до 6 місяців».
По-четверте, підприємства ПЕК не підпадають під обмеження кількості заброньованих осіб.
Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Вона не може перевищувати:
строку проведення мобілізації – для військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
шість місяців – для військовозобов’язаних, які працюють:
на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій відповідають за включення військовозобов’язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов’язаних, зазначених у списку, їхнім військово-обліковим документам.
В органах державної влади, інших державних органах, органах державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню та займають посади, повинна становити 50% кількості військовозобов’язаних – за винятком керівної ланки.
Бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності підлягають: військовозобов’язані, які займають посади державної служби категорій “А” та “Б”, керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, та їхні заступники, керівники самостійних структурних підрозділів таких органів та їхні заступники, а також працівники патронатних служб.
В органах місцевого самоврядування військовозобов’язані, які займають посади 1-4 категорій посад, підлягають бронюванню незалежно від звання, віку та спеціальності. Серед посадовців 5-7 категорій бронювання можливе для 50% військовозобов’язаних.
Підприємства, установи і організації, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), також мають забронювати 50% своїх військовозобов’язаних працівників. У разі наявності обґрунтованої потреби кількість заброньованих може перевищувати 50%.
Військовозобов’язані керівники та їхні заступники в таких підприємствах, установах чи організаціях, а також працівники підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
До підприємств ПЕК не застосовується обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.
Підприємства, установи і організації, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, мають забронювати 50% кількості військовозобов’язаних, а в разі обґрунтованої потреби – і більше. Керівники цих підприємств, їхні заступники, а також працівники підприємств ПЕК, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності.
Підприємства, установи й організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, повинні забронювати 50% військовозобов’язаних працівників, але можуть і більше.
Обов’язково бронюються керівники й заступники керівників таких підприємств, працівники сфери ПЕК, а також працівники спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ, представництв донорських установ, виконавці проектів міжнародної технічної допомоги, представництва міжнародних організацій, міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Списки подаються у відповідні органи та погоджуються Генеральним штабом Збройних Сил (СБУ, Службою зовнішньої розвідки), а ті надсилають їх Мінекономіки, яке видає остаточні документи про бронювання. Бронювання, які вже надані працівникові за старою процедурою, будуть дійсними протягом терміну, на який вони були надані. У випадку втрати підстав для бронювання (завершення мобілізаційного завдання, звільнення, розформування держоргану тощо) відстрочка анулюється.
Джерело: “Економічна правда”.