Право на відпустку під час воєнного стану: Конституційний Суд України нагадав про баланс між працею і особистим життям.
Конституційний Суд України ухвалив Рішення № 3-р/2026 щодо права працівників на відпустки в умовах воєнного стану.
Це рішення важливе не лише для правильного застосування трудового законодавства. Воно нагадує про базовий принцип сучасного трудового права: праця має будуватися на повазі до людини, її здоров’я, гідності та права на відновлення сил.
Суд наголосив, що на конституційному рівні в Україні закладена гуманістична модель праці, заснована на балансі між роботою і особистим життям, тобто на принципі work-life balance. Право на відпочинок є невід’ємною частиною права на працю. Воно спрямоване на збереження фізичного і психічного здоров’я людини, її добробуту та гідного рівня життя. Особливої ваги це набуває під час воєнного стану. Навіть в умовах війни держава має забезпечувати працівникам мінімальні гарантії для відновлення сил. А для вразливих категорій працівників такі гарантії мають бути посиленими.
Саме тому Конституційний Суд визнав неконституційними положення частини першої статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» які не забезпечували повну тривалість оплачуваної щорічної основної відпустки:
працівникам віком до 18 років;
працівникам з інвалідністю.
Для цих категорій законодавство передбачає щорічну основну відпустку тривалістю понад 24 календарні дні. Позбавлення оплати за такі дні Суд розцінив як порушення принципів рівності, домірності та людської гідності. Також Суд звернув увагу на необхідність чітких строків будь-яких обмежень трудових прав. Обмеження права на відпочинок не можуть бути невизначеними або залежати від обставин, які по-різному впливають на різних працівників.
Важливо: положення, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення, тобто з 19 травня 2026 року.
Водночас Конституційний Суд визнав конституційними окремі обмеження щодо інших видів відпусток понад щорічну основну, крім відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною та у зв’язку з усиновленням дитини.
Держпраці нагадує: право на відпочинок є важливою складовою безпечних і здорових умов праці. Відпустка потрібна не лише для формального виконання норм закону, а й для збереження здоров’я, працездатності та людської гідності працівника.