В Палаці культури «Дружба» ввечері 21 березня відбулась перша зустріч розмовного клубу. Це новий проєкт ПК, який пропонує жителям нашої громади лагідно українізуватися. Зустрічі відбуватимуться в неформальній обстановці за чашкою кави, де учасники клубу дізнаватимуться цікаві факти про українську мову, співатимуть українські пісні, вчитимуться правильно говорити українською. В перший день роботи клубу організатори основну увагу приділили знайомству з учасниками, кожен мав розповісти свою історію, чому вирішив записатися в мовний клуб та які б знання хотів отримати в подальшому. Свою історію розповів один з учасників – Султан (дивіться відео нижче). Чоловік прийшов вчити українську разом з дружиною, розповів, що почати спілкуватися українською захотів після 24 лютого 2022 року. Початок повномасштабної війни став для багатьох южненців стимулом перейти на державну мову.

Одна з учасниць клубу поділилася, що дуже комплексує, коли переходить на українську, адже все життя говорила російською і кожного разу хвилюється, що може помилитися в правильності слів, які вживає. Жінка розповіла, що зараз багато читає українських книг, аби вивчити слова та поповнити свій словниковий запас.

Серед присутніх були як южненці, так і внутрішньо переміщені особи. Андрій прийшов разом з другом військовослужбовцем Віктором, хлопці родом з Херсонської області. Розповідають, що в їх селі в основному всі говорили суржиком, але як тільки молодь виїжджала в місто, там одразу «підхоплювала» російську мову і вже починала говорити виключно нею.

«На жаль, моя сім’я з 24 лютого залишилася там. В школі вивчав українську мову і літературу, але я жив у селі, там переважно був суржик, а ті, хто їхав у місто і потім повертався в село – вже говорили російською. Зараз я очолюю благодійний фонд, намагаюсь допомагати внутрішньо переміщеним особами та нашій армії. Для мене цей клуб – дещо нове, приємно знаходитись в такому колективі, особливо, якщо він україномовний», – розповів Андрій, учасник клубу.

На зустрічі клубу була одна з працівниць Палацу культури «Дружба – Лілія. Жінка розповіла, що теж вирішила більше спілкуватися рідною мовою після початку повномасштабної війни. Перше, що вона зробила – налаштувала мобільний телефон на українську мову, а повідомлення в месенджерах тепер пише тільки українською.

«Коли ми переїхали до Южного, я багато чула, як люди між собою тут спілкуються російською. Тому я не вивчала глибоко українську, продовжувала розмовляти російською. Але після 24 лютого я зрозуміла, що треба переходити на українську в плані спілкування між людьми та в сім’ї. Спочатку я вирішила повністю налаштувати всі гаджети на українську, почала писати повідомлення теж українською, не завжди виходить правильно, але намагаюся це робити. В мене колектив здебільшого україномовний, директор Палацу культури дуже гарно розмовляє українською мовою. Мені пощастило, що в мене є приклад, ті люди, в яких я можу навчитися», – розповіла Лілія, учасниця клубу.

Серед присутніх були й ті, хто мову рідну добре знає і говорить нею змалечку, але якщо учасниця Олена була налаштована на критику інших присутніх членів клубу і робила їм зауваження щодо вимови слів, інша учасниця Вікторія навпаки висловила позицію, що російськомовних южненців, які прагнуть вивчити українську, треба підтримувати, а процес навчання робити невимушеним. Вікторія в свій час приїхала в Южне з Івано-Франківської області. Каже, що в студентські роки, навчаючись в Одесі, часто чула на свою адресу глузування через те, що спілкувалась українською.

«Українська моя рідна, але діалектична. Коли я переїхала сюди, я поступила вчитися і дуже часто мені говорили, що я «село». Мене навіть просили, коли я приїздила в гості в Одеську область, аби я не спілкувалась українською, це був 2008 рік. Російську мову я залишаю тільки, щоб сваритися, бо українська мова не підходить для сварок, вона лагідна і милозвучна», – розповіла Вікторія, учасниця клубу.

Зустрічі розмовного клубу в Палаці культури проходимуть щотижня. Про дату наступної зустрічі організатори повідомлять згодом на своїх сторінках у соцмережах.