Тарифи на водопостачання та водовідведення в українських містах коливаються в межах від 20 до 50 гривень за кубометр. Однак при цьому у невеликих населених пунктах ця вартість на порядок вища. Про це розповів заступник виконавчого директора Асоціації міст України Ярослав Рябошук в інтерв’ю Соціальній інформаційній платформі.
Він пояснив, що в Україні водоканали поділені на дві групи. Є великі, які обслуговують великі міста з чисельністю понад сто тисяч населення, а є маленькі водоканали, які обслуговують маленькі територіальні громади: сільські, селищні, маленькі містечка.
При цьому тарифи для великих водоканалів встановлює держава через Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а тарифи для маленьких водоканалів встановлює сільська/селищна/міська рада.
За словами Рябошука, у другому випадку відповідальність за тарифи повністю лежить на місцевих органах влади. Вони коштом своїх бюджетів здійснюють компенсацію в тих розмірах, щоб водоканал жив і постачав воду.
“Наприклад, я проживаю в селі під Києвом. Там водоканал на початку січня підвищив тариф на водопостачання й усі справно сплачують цей підвищений тариф. Ніяких скарг на це я не чув і не бачив у своєму селі. От у мене запитання: чому селяни повинні платити дорожче, а містяни повинні користуватися якимись пільгами, які встановив Кабінет Міністрів, при цьому заводячи в збиток міські комунальні великі водоканали?”, – зауважив Рябошук.
Також він пояснив, що Бюджетний кодекс передбачає, що різницю в тарифах, яка виникає у зв’язку з їх заниженням, має компенсувати державний, а не місцевий бюджет. Рябошук додав, що відповідно до чинного законодавства, орган місцевого самоврядування, який виділить кошти на різницю в тарифах, порушить:
Бюджетний кодекс;
закон про ціноутворення.
За словами Рябошука, внаслідок цього через певний час до органу місцевого самоврядування можуть прийти правохоронні органи і навіть можуть бути арешти.
Чому тарифи на воду не підвищили
Підвищення тарифів планувалося з 1 липня. В НКРЕКП порахували, що в середньому суми в платіжках мали стати більшими на 30 відсотків або ж зрости на 60 гривень для середньостатистичної сім’ї. Втім уряд скасував це рішення та зобов’язав місцеву владу владнати питання з водоканалами на місцях. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що в місцевих бюджетах на залишках є понад 150 млрд гривень.
Проте експерт зазначив, що після війни тарифи на воду доведеться підвищувати вдвічі чи втричі.
“Одна річ, коли підвищення йде поетапно, потрошки. Тоді люди адаптуються легко. А що буде, коли закінчиться війна й доведеться все одно ухвалювати це рішення? Доведеться підвищувати тарифи вдвічі чи втричі. Це вже не так буде сприйматися населенням. А прогнози дуже прості: або водоканали будуть скорочувати подачу води погодинно, або продовжать нарощувати заборгованість за електричну енергію. А це призведе до того, що обленерго почнуть арештовувати рахунки водоканалів і стягувати кошти в примусовому порядку. Врешті-решт усі кошти, що мають йти водоканалам, йтимуть монополістам-енергетикам”, – зазначив Ярослав Рябошук.