У Києві відбулася презентація збірки «Поезія заради миру» — віршів, написаних українськими дітьми та підлітками на тлі повномасштабної війни.

У виданні зібрано 30 творів українських дітей, яких війна застала вдома, у школах і на дитячих майданчиках. Їхні вірші — про страх і втрату, розлуку з рідними та проживання дитинства під звуки сирени замість шкільного дзвоника.

Збірку створено в межах глобальної ініціативи ЮНІСЕФ, запровадженої у 2020 році, щоб дати голос дітям, які опинилися в зонах воєн і конфліктів у різних куточках світу. За час її існування юні поети й поетеси надіслали понад 8 000 віршів власного написання. У книжці дібрано найзворушливіші з них.

Однією з вибраних поезій став вірш 9-річної Софії з міста Південне Одеської області. У своєму творі дівчинка розповідає про щире бажання жити в мирі, без війни та страху. Вона мріє про звичайне життя — школу, друзів, подорожі

— і сподівається на щасливе майбутнє для України.

Не хочу слухати сирени і швидко бігти в укриття,

коли у школі йдуть уроки, а я іще мале дівча.

Я хочу миру, спокою, тепла, щоб Україна мирною була.

щоб сонечко яскраве нам світило, щоб дрони і ракети не будили.

Я хочу в мирнім світі жити,

і з друзями щодня дружити.

Я мрію знов про море, табір, школу й щоб не було війни ніколи.

Хай прийде мир, нехай радіють люди,

а в синім небі голуби літають і нашу Україну прославляють!

Софія, 9 років. місто Південне