Пресслужба Одеського припортового заводу продовжує цикл матеріалів, в яких розповідає про знакові події в історії підприємства. Цього разу читачів знайомлять з тим, коли і як була створена газорятувальна служба ОПЗ.
Відповідно до наказу директора ОПЗ № 90 від 9 вересня 1977 року, з метою своєчасної підготовки до проведення газорятувальних робіт у цехах заводу, було прийнято рішення про створення газорятувальної служби Одеського припортового заводу. Після проведення організаційно-штатних заходів, оснащення технічним та спеціальним обладнанням, з січня 1978-го співробітники газорятувальної служби приступили до практичного виконання завдань за призначенням. Підбір кадрів та комплектування загону розпочав перший командир – Віктор Васильович Лавров.
Вже на момент пуску цеху перевантаження аміаку це був боєздатний підрозділ, укомплектований газозахисною апаратурою, спеціальним оснащенням та транспортним засобом. З часом було збудовано і службово-технічну будівлю, в якій загін розташовується і сьогодні. Значну роль у становленні підрозділу відіграв Андрій Михайлович Ларьков, який з 1982 по 1996 роки очолював загін.
У лютому 1996 року в газо-рятувальну службу прибув Сергій Анатолійович Плесовських, якого з травня було призначено командиром. Серед ветеранів загону з повагою згадуються В.М. Горенко, В.І. Ткаченко, О. В. Поліщук, М.Є. Ніколаєв, О.М. Сівелькін, Н.М. Гасанов, Н.П. Бичкова, П.В. Шевчук, М.В.Телесненко.
На газорятувальний загін покладались складні завдання: здійснення екстрених та невідкладних заходів щодо порятунку людей, участь у локалізації аварійних ситуацій та аварій, а також ліквідації їх наслідків та, звичайно ж, проведення профілактичної роботи щодо попередження аварій, нещасних випадків на виробництві. Крім виконання завдань безпосередньо на заводі, загін став залучатися для ліквідації аварій і за його межами, оскільки такого підрозділу в Одеської області більше не було. Так, наприкінці серпня 1979 року на станції Кошково сталася аварія – з рейок зійшли 12 вагонів. Їх зірвало з візків і викинуло під схил залізниці. Серед багатьох вагонів були цистерни з аміаком і розчином каустика, з яких зірвалися запобіжні клапани. Створилася вкрай критична ситуація, на усунення якої пішло десять днів посиленої цілодобової роботи двох відділень газорятувального підрозділу.
У березні 1988 року на станції Роздільна ліквідували наслідки пошкодження залізничної цистерни із суперфосфорною кислотою. У вересні 1995 року неподалік селища Шевченко запобігли впливу надзвичайних наслідків для населення, коли перекинувся автомобіль, який перевозив у бочках токсичну речовину. У липні 1996 року в Вознесенську Миколаївської області зійшли з рейок дев’ять залізничних цистерн з аміаком, три з яких розгерметизувалися. Газорятівники заводу самовіддано і успішно працювали на ліквідації аварії три доби. Це лише деякі моменти із життя бійців підрозділу.
З 2001 року загін залучається до ліквідації наслідків ДТП. За цей період газорятівниками врятовано життя багатьох людей. Протягом 45 років кожен день, кожну годину та хвилину бійці загону, перебуваючи у постійній готовності, мужньо стоять на охороні безпеки та спокою працівників рідного підприємства.
«Сьогодні ВГРЗ під керівництвом Едуарда Горіна – сучасний, мобільний, боєздатний підрозділ, який має в своєму арсеналі необхідні для виконання бойових завдань спорядження і техніку. Загін має багатий міжнародний досвід діяльності за призначенням, здобутий при виконанні певних заходів в Румунії, Вірменії, Молдові та інших країнах. У колективі закладені і підтримуються кращі традиції професійної досконалості, товариства та взаємовиручки», – зазначили в пресслужбі ОПЗ.
З початку військової агресії РФ проти України представники ВГРЗ: заступник командира загону Руслан Пташенко, боєць 1 класу Станіслав Чернега, бійці 2 класу Дмитро Аркадьєв та Олег Махновський – поповнили лави Збройних Сил України, захищаючи нашу країну зі зброєю в руках.
За історію свого існування особовий склад воєнізованого газорятувального загону АТ «ОПЗ» неодноразово був нагороджений відзнаками керівництва підприємства, очільниками державних установ, органів місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, тощо. Не винятком виявився і складний воєнний 2022 рік. За високі особисті та колективні досягнення в праці та суспільній діяльності під час роботи на заводі, згідно з Положенням «Про заводську премію «Чайка», колектив воєнізованого газорятувального загону став лауреатом вищої заводської премії.
Джерело: пресслужба ОПЗ (публікація підготовлена за інформаційної підтримки музею заводу).