Вкотре наша громада в скорботі. 27 жовтня южненці зібралися в центрі міста, аби провести в останню путь свого полеглого Захисника – Максима Геннадійовича Варешкіна, 1996 року народження. Проститися з хоробрим Воїном прийшли його сімя, родичі, друзі, побратими, небайдужі жителі громади. Максим став на захист своєї Батьківщини з перших днів широкомасташбної війни і до останнього подиху давав відсіч рашистським загарбникам, злодіям, які прийшли на нашу землю вбивати український народ та окуповувати території нашої України. Такі, як Максим, сьогодні продовжують боротьбу за вільне майбутнє нашої держави та її народу. Южненський міський голова Володимир Новацький під час прощання озвучив, що Максим Варешкін став 38 полеглим військовослужбовцем, якого втратила наша громада. Максим Варешкін був водієм 1 відділення кулеметного взводу військової частини А7096, солдатом ЗСУ.
Вероніка Клімова, начальниця відділу з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю: «Максим вирішив стати на захист нашої Батьківщини і був призваний на військову службу 1 березня 2022 року Одеським ТЦК. Загинув 2 березня цього року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Новобахмутівка Донецької області. Довгий час Максим вважався безвісти зниклим, але в результаті обміну тілами загиблих військових, сьогодні ми можемо попрощатися з нашим Захисником та провести його в останню путь».
Максим був учнем Ліцею №1. Школа вже втратила на війні 12 своїх випускників. Його класна керівниця пригадує його, як усміхненого, тихого, спокійного хлопця, який ніколи не конфліктував, був компанійським та добрим.
«Вся громада, а також шкільна родина зібралася, щоб вшанувати пам’ять і провести в останню дорогу нашого випускника. Максим з першого класу навчався в Ліцеї №1. Я дуже добре пам’ятаю цю дитину, бо була його класним керівником з 5-го класу. Це такий тихий, спокійний, добрий хлопчик. Він завжди сидів і посміхався. Коли б не запитали в нього на уроці, чи знає він відповідь з предмету, чи ні – він в будь-якому разі посміхався вчителю. Це дитина, про яку можна було сказати, що мухи не образить. Він ніколи нікому не сказав поганого слова, був люблячий син. Його батько постійно приходив на збори в школу і не було нам що сказати йому, як у випадках з іншими, бо десь бувало хлопці побилися чи щось не поділили, але з Максимом цього не траплялося. Постійно ним займалася і бабуся, регулярно приходила в школу провідати онука. Максим завжди приходив такий чистенький, в білих сорочках, доглянутий. Сьогодні така біль в душі … Коли я прочитала повідомлення, що він загинув, в не могла повірити. Страшно, що ми втрачаємо таких прекрасних дітей. Йому б ще жити і жити, творити, кохати, виховувати дитину …».
Прощання з Воїном відбулося біля пам’ятника Захисникам Вітчизни на площі Перемоги. Священнослужитель храму Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ Микола Віщун провів панахиду за загиблим. У Максима Варешкіна залишились батьки, бабуся, дружина та маленька донечка. Жителі Южненської ОТГ проводжали свого Героя стоячи на колінах і назавжди пам’ятатимуть про його подвиг …
