Уряд України спільно з учасниками зернового ринку розробив низку альтернативних стратегій, які дадуть змогу продовжити експорт зернових культур у разі припинення роботи “зернового коридору”. Про це перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький заявив у ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
“Маємо кілька стратегій: це розширення пропускної спроможності Дунайського регіону і нарощення можливостей з перевалки там зернових. Також триває введення в експлуатацію додаткових пунктів переходу і сухих портів на західному кордоні з Польщею і Румунією”, – сказав він.
Висоцький нагадав, що в держбюджеті на 2023 рік передбачено 20 млрд гривень для потенційного страхування суден з українським зерном, які будуть готові продовжити роботу в разі відсутності “зернового коридору”.
“Альтернативні заходи активно напрацьовуються, фактично фіналізовані й мають допомогти безперервно робити внесок України в міжнародну продовольчу безпеку, забезпечувати експорт”, – наголосив він.
Перший заступник міністра висловив сподівання, що, незважаючи на всі складнощі з експортом, у фінансовому плані показники експорту сільгосппродукції будуть близькі до минулорічних. Висоцький нагадав, що цінова динаміка змінюється щодня.
“Інформація про несприятливі умови в США вплинула на кукурудзу, ціни на яку пішли вгору. Тому говорити про кінцеві ціни на зернові зарано. Вони стануть відомі ближче до вересня, коли закінчиться вегетація в нашій півкулі. У кінцевому підсумку як мінімум із мінімальним відхиленням, але експорт наблизиться до показників минулого року”, – резюмував перший заступник міністра агрополітики.
Як повідомлялося, за даними Мінагрополітики урожай зернових в Україні цього року очікується на рівні близько 46 млн тонн, що на 5-7% менше, ніж минулого року. Раніше президент РФ заявив, що Кремль розмірковує про вихід з угод в межах “Чорноморської зернової ініціативи”. При цьому “зерновий коридор” наразі працює вже менше ніж на 20% своєї нормальної пропускної спроможності через позицію РФ у Спільному координаційному центрі (СКЦ), яка блокує реєстрацію суден.
“Чорноморську зернову ініціативу” було погоджено в Стамбулі 22 липня 2022 року за участю ООН, України, Туреччини та Росії. Її суть – у створенні коридору для вивезення зерна з трьох українських портів “Чорноморськ”, “Одеса” та Південний в умовах війни РФ проти України.
Ініціативу було укладено на 120 днів і її продовжували двічі, востаннє 18 березня. Однак, якщо Україна заявляла, що її продовжили на 120 днів, то Росія стверджувала, що всього на 60 – до 18 травня, і наполягала на розблокуванні роботи аміакопроводу “Тольятті-Одеса” та знятті всіх санкцій при торгівлі російською агропродукцією та добривами.
Джерело: https://biz.censor.net/n3427042.
Фото: GETTY IMAGES.